Для переходу на наш сайт і перегляду всього асортименту клініть на фото нижче

Відео- та фото наших рибок

Наш сайт maxsim.com.ua Є широкий вибір акваріумної рибки власного розведення  глофіше даніо реріо, тернеція, барбуси, золота рибка, петешки, меченосець, молінезія, гупії та ін.

Наявність кольорів і розміри будь ласка уточнюйте. Умови доставки обговорюються індивідуально. Для гуртових покупців знижка. Для придбання акваріумних рибок ви можете залишити заявку на сайті (вам перехрещують) або зателефонувати на номери телефонів, зазначені на сайті.

Під час замовлення на суму до 500 грн додатково оплачується паковання 55 грн.

Молінезія — це невелика група жвавих рибок із родини Пецилієві. Назва це історична, пов'язана з тим, що раніше їх відносять до роду Mollianesia. За сучасною класифікацією вони належать до роду Пецилії (Poecilia).

Загальні відомості

Дуже популярні та невибагливі в догляді рибки, вміст яких не викликає проблем навіть у недосвідчених акваріумістів. Завдяки селекції було отримано велику кількість форм, що відрізняються за кольором і формою тіла.

Для молінезій, як і інших піцилієвих, властива яйцеджі. Це означає, що запліднення й розвиток ікринок відбувається в утробі самки, а на світ з'являється порівняно велика сформована малинка, готова до самостійного харчування. Це тільки додає рибці популярності, адже отримати від неї потомство простіше простого навіть в загальному акваріумі.

Рибки спокійні, досить великі та рухливі, тому стануть прикрасою будь-якого акваріума з неагресивними видами.

Зовнішній вигляд

Моллінезії — дуже гарні рибки. Природне забарвлення рибок — жовтувато-сіра або срібляста, на всій поверхні розсипані сіро-блакитні, синявато-чорні або жовто-зелені цятки. Туловище витягнуте в довжину і стиснуто з боків, голова невелика, рот верхній, очі досить великі. Плавники у більшості різновидів короткі, виняток становить молезія велифера, яка має дуже розвинений спинний плавник. Хвостовий плавець округлий. Самки в усіх молінезій більші від самців і можуть досягати в розмірі до 10 см. Половий диморфізм яскраво виражено: самці дрібніші самок і мають особливий орган розмноження — перегон. Він являє собою видозмінений анальний плавник, має вигляд трубочки, завдяки якій самець може вводити статеві продукти в тіло самки. Анальний плавник у самки трикутної форми, закруглений. 

Завдяки зусиллям селекціорів отримана велика різноманітність молінезій із різним забарвленням: чорні, жовті, белоснежно-белые та ін. Дуже популярні форми з ліроподібним хвостовим плавцем і балони (мають укорочене тіло й опукле штанце).

Ареал проживання

Природним ареалом молезій є південно-східна частина США, Центральна Америка, північ і схід Південної Америки. Виявити цих рибок можна як у прісних водоймах, так і в устіках річок, що впадають в океан. У цих місцях йде змішання прісної води річок і солоної води океану. Але навіть попри це, деякі популяції молінезій без проблем адаптувалися до підвищеного рівня солоності.

Моллінезія фленопс широко поширена у водоймах від Мексики до Колумбії. Високоплавковий вигляд — велифера
— є ендеміком півострова Юкатана (Німеччина). Моллінезія латипину віддає перевагу водоймі південної штатів США (Техас, Флорида, Кароліна, Вірджинія), тяжіє до солонуватій воді.

Невибагливість, всеїдливість і яйцеродження дали змогу молінезіям заселити великі тропічні регіони Центральної та Південної Америки.

Щодо акваріумних форм, то вони масово розчиняються на спеціальних рибних фермах, зокрема й у країнах Південно-Східної Азії, звідки надходять на продаж в інші країни. В акваріумах шанувальників рибку можна побачити в усьому світі.

Типи

Виділяють чотири природні види молінезії:

1. Малоплавнична моллінезія, або молінезія фенопс (Poecilia sphenops)
2. Моллінезія волольна (Poecilia salvatoris)
3. Моллінезія велифера (Poecilia velifera)
4. Моллінезія латипіну (Poecilia latipinna)

Всі інші різновиди риб із різною формою тіла, плавників і забарвленням (наприклад, балони або «ліри») є селекційними формами, отриманими внаслідок схрещування чотирьох основних видів.

Сріблясті моллінезія (Снежинки)

Вирізняються сніжно-білим забарвленням, найчастіше зі сріблястим відтінком. Дуже ефектно виглядають разом із чисто-чорними формами.

Догляд та вміст

Моллінезії — одні з найневибагливіших рибок. Найкраще тримати їх невеликими стайками в 7-10 особин. Для того, щоб знизити внутрішньовідову агресію, найкраще підібрати рибок так, щоб на одного самця доводилося дві-три самки. Мінімальний об'єм акваріума, рекомендований моллінезіям — 50 літрів. Для велифер краще вибрати об'єм від 100 літрів, позаяк вони набагато більші за своїх побратимів. Рибки люблять активно плавати, тому рекомендується придбати акваріум класичної прямокутної форми з кришкою: молінезії часто вистрибують із води. Рибки люблять яскраве освітлення, довжина світлового дня має бути щонайменше 12 годин.

Оформлення акваріума можна підібрати на свій смак.  Як ґрунт краще використовувати гальку середньої фракції темного кольору. Можна встановити кілька укриттів із коряг або каменів. Там зможуть ховатися самиці, якщо вони не готові до нересту. Плавають рибки переважно у верхніх і середніх шарах акваріума.

Моллінезія дуже витривалі рибки та здатні адаптуватися до широкого діапазону параметрів води.  Але все ж рекомендується створити в акваріумі найоптимальніші умови. Моллінезії люблять теплу воду з температурою 23-28 °C. Не варто допускати різких коливань температури, це дуже погано позначається на здоров'ї риб. Для їх вмісту підійде вода нейтральна, або слабокислуха (pH = 7-8). А ось занадто м'яку воду молінезії не люблять, краще, щоб жорсткість була від 10 до 20° dGH.

Багато молінезії здатні жити в трохи солонуватий воді. Дуже часто в літературі рекомендується періодично підсаджувати воду в акваріумах із молезіями (до концентрації 2-3 г/л). Для цієї мети найкраще використовувати спеціальну морську сіль. Але варто нагадати, що це можливо тільки в разі окремого утримання рибок. У разі загального акваріума це може бути небезпечно, адже риби-соседі можуть погано перенести підвищення солоності. В акваріумі обов'язково має бути достатня фільтрація й аерація. Не варто забувати й про регулярні заміни води: щотижня необхідно замінювати 25-30% акваріумної води на свіжу.

Моллінезії дуже добре почуваються в акваріумах із живими рослинами. Буде корисно створити густі острівці рослинності, не забуваючи залишити вільне місце для плавання. Моллінезії люблять під'їдати ніжне листя деяких рослин. Також вони здатні зісковсувати водоросли з поверхні декорацій і ґрунту.

Моллінезії є гарним індикатором стану акваріума. У разі нестачі кисню вони одні з перших підіймаються до поверхні води, а в разі накопичення продуктів обміну уповільнюють рух і складають плавники, або переміщаються ривками.

Сумісність

Моллінезія — на рідкість доброзичливі рибки, і їх вміст у загальних акваріумах не викликає жодних труднощів. Дуже рідкісні особини (найчастіше, у великих різновидів) починають переслідувати інші різновиди. Зтримати рибок краще стайками з переважанням самок. Під час підбору сусідів вибирають різновиди рибок, схожих за розміром. Моллінезія добре поєднується з іншими жвавими, харациновими, розбірами, даніо, коридорасами, анцистус. Здатні молінезії уживатися й різними видами барбусів, виняток становить тільки велифера — довгий плавник у самців може страждати. Під час утримання з іншими рибами важлива наявність в акваріумі укриттів і достатнього об'єму води. За бажання підтримувати чисту породуну лінію, не варто садити різні типи молензій разом, для того, щоб уникнути небажаного схрещування. Не рекомендується містити навіть великі різновиди з агресивними цимлідами.

Годування

Моллінезія — рибки всеїдні. Це означає, що в їхньому раціоні має бути як їжа тваринного походження, так і рослинна. Рибки абсолютно невибагливі в їжі та із задоволенням поїдають будь-які типи кормів: живі, заморожені, сухі. Надзвичайно не рекомендується годувати молінезій тільки тваринною їжею, адже тривалий брак клітковини в раціоні призведе до порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Без рослинної підживки, молінезії з задоволенням ласуються водорістьовими облогами на стінках акваріума (у цьому їм добре допомагає особлива будова ротового апарату) або приймаються за ніжне листя вищих водних рослин. Багато акваріумістів, намагаючись заповнити дефіцит рослинного компонента, кладуть в акваріум ошпарені салати, огірки, цукіні. Варто звернути увагу, що такі продукти (особливо в разі поганого контролю) швидко погіршують якість води.

Годування рибок якісним сухим кормом є оптимальним, позаяк корму є збалансованими, містять усі необхідні вітаміни та добре засвоюються водними мешканцями. Сухі корми набагато простіше давати рибкам і зберігати. Лідером у виробництві сухих кормів преміального класу є компанія Tetra. Купуючи корм цього бренда, можна завжди бути впевненим, що улюблені вихованці отримають усі необхідні поживні речовини, вітаміни, будуть здорові та енергійні.

Гарним вибором для годування молінезій стануть такі корми:

1. TetraMin — ретельно підібрана суміш із 7 видів пластівців, для виготовлення яких використовується понад 40 різновидів добірної сировини. Містить усі необхідні для риб вітаміни, мінерали та мікроелементи. Пластівці довго плавають на поверхні та поступово опускаються на дно, що ідеально для годування риб із верхнім ротом.
2. TetraPro Algae — високоякісний корм у формі чипсів для будь-яких видів тропічних риб, виготовлений за щадною низькотемпературною технологією. Має підвищену поживну цінність і засвоюваність. Містить концентрат спіруліни для забезпечення потреб рослинних видів.

Годувати рибок необхідно кілька разів на день. Порція корму має бути такою, щоб весь корм був з'єднаний за кілька хвилин. Треба зазначити, що молінезії схили до переїдання, тому годувати їх необхідно поступово та щотижня влаштовувати розвантажувальний день.

Розминання

Розведення молінезій до снаги навіть недосвідченим акваріумістам і не вимагає практично жодних зусиль.

Насамперед необхідно вибрати пару виробників. Це не викликає великих труднощів, позаяк у молінезій чітко окреслений статевий диморфізм. Самці менш великі та мають рухомий перегоноподій — видозмінений анальний плавник, який слугує в них органом копуляції (для введення статевих продуктів самця в черевну порожнину самки). Під час розмноження перегонів використовується як жолоб, яким стікають статеві продукти, також на ньому розташований гачок, який дає змогу краще утримуватися під час запліднення, багаторазово підвищуючи шанси на появу породінок. Самки більші за розміром, з товстішим брюшком, анальний плавник трикутної форми. Поліова зрілість рибок настає у 8-12 місяців у самців, і трохи раніше в самок — у 5-6 місяців. Як виробник найкраще відбирати найміцніших і найкрасивіших особин.

На відміну від багатьох інших рибок, молінезії неволікають ікру, а народжують уже повністю сформованих мальків. Розвиток ікри відбувається в черевній порожнині самки. Такий спосіб розмноження підвищує шанси молоді молочників на виживання. Варто зазначити, що статеві продукти лева моллінезія можуть тривалий час зберігатися в черевці в самки, періодично запліднюючи новоутворену ікру. Тому для розмноження селекційних видів допускається використання тільки віргінних самок (вирощених без самців).

Моллінезія можуть розмножуватися як у загальних акваріумах, так і в осаді. Але рекомендується другий варіант через те, що сусіди з акваріума не проти поласуватимальками. Ікринки розвиваються в утробі матері 30-40 днів, залежно від температури води. Підрахувати приблизну дату пологів можна, запам'язавши час останнього нереста. Готову до нересту самку необхідно відсадити в акваріум не менш ніж 5 літрів, у менших ємностях рибка відчуватиме сильний стрес. Необхідно додати в нерестовик різноманітні укриття й рослини, які стануть притулком для хлопчиків. Адже навіть мати лопає їх без огляду на муки, якщо зуміє зловити. У нерестовому акваріумі обов'язково має бути аерація, а в ідеалі та фільтрація з нешвидкою течією. Температуру найкраще підтримувати 26 °C.

Самок, готовий до нересту, підкреслюється кілька важливих ознак: набухання штанця, збільшення темної плями біля анального плавця (погано помітно в чорних видів), припухання анального отвору та часте усамітнення самок у густій рослинності. Стимулювальним чинником до метання мальків зазвичай є підвищення температури на 1-2 °C і заміна води. Не рекомендується поспішати зі стимулюванням — на виході може вийде недорозвинений малек.

Самки молінезій дуже плодовиті. Залежно від розмірів і віку одна самиця здатна відмітати від 50 до 350 мальків. Зазвичай нерест відбувається в ранкову пору. Мальки дуже великі та здатні самостійно харчуватися від народження. Спочатку вони лежать на дні та листі рослин, а лише потім підіймаються в струмінь води. Після закінчення нересту самицю треба прибрати, а мальків перевести на 3-4 разове годування високобілковими кормами: можна використовувати спеціальні корми для мальків, або розтирати сухий корм для риб до стану дрібного порошку. Як перший корм також добре підійде інфузорія, науплії артемії й різаний трубочник. Якщо корм добре підібраний і якість води не псується, велика частина мальків виживе. Мальки молінезій погано переносять погану якість води, тому рекомендується підміни води робити частіше, ніж зазвичай. Воду в нерестовому акваріумі можна трохи підсолити.

Якщо в нерестовому акваріумі погані умови утримання, мальки можуть народитися мертвими або недоношеними. Часто подібне спостерігається у разі нересту з температурою води вище 28 °C.

Результатом ретельної селекційної роботи в наш час стало величезна різноманітність порід, що вирізняються забарвленням, формою тіла, формою плавників. Важливу роль у цьому процесі відіграє здатність чотирьох основних видів молінезій вільно скріплюватися між собою.